Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик. Н. п.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Кожнярь, -ря́, м. Овчинникъ. Гол. Од. 10.
Лі́тком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25.
Оплатити, -ся. Cм. оплачувати, -ся.
Оплать, -ті, ж. 1) Расходы. В хазяйстві оплать велика: на робітника, на вози. Рк. Левиц. 2) Подать, налоги. Оплать велика. Подол. г.
Оріх, -ха, м. 1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Соловійко на орісі, зозуленька на калині. Грин. III. 178. 2) мн.болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. орішок, орішенько. Чуб. V. 11.
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Скалка, -ки, ж. 1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. Грин. III. 333. 2) Заноза. 3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр. 4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть. Ном. № 632. 5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды). 6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах. 7) Жирная капля на водѣ. Ном. № 13423. 8) Бѣльмо на глазу. 9) Раковина створчатая. Вх. Пч. І. 15. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик. Г. Барв. 539.
Скреготати, -чу́, -чеш, гл. 1) Скрежетать. Зубами скрегоче. Шевч. 2) Стрекотать. Ой в лісі, лісі сова скрегоче. Чуб. V. 683. Оце мабуть дощ буде, що так скрегочуть жаби. 3) Болтать, скоро и много говорить. Скрегоче, мов сорока на вербі.