Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно.
Будування, -ня, с. 1) Построеніе, созиданіе, сооруженіе. 2) Постройка, постройки, строеніе. Ох, не видко ж того села, тілько будування. Грин. ІІІ. 209. Ум. будуваннячко.
Відстерегтися, (речися), -жуся, -жешся, гл. Быть на сторожѣ. Галиц.
Доскі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. доскі́па́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Придираться, придраться. Він доскіпувався до неї: то чому вона не хоче.... те та друге. Мир. ХРВ. 392. 2) Дорываться, дорваться, наброситься. Доскіпається до горілки, що й не встане. Зміев. у.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
П'ятнадцять, -тьо́х числ. Пятнадцать.
Роспоїти, -пою, -їш, гл. Распоить. Шляхта роспоїла венгжиною моїх посланців. Стор. МПр. 43.  
Скозачити, -чу, -чиш, гл. Оказачить. Скозачені панки. К. Дз. 36.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. Сим. 227. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. Мкр. H. 20. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє. Ном. № 6543.