Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верещання, -ня, с. Рѣзкій крикъ, визгъ.
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Вишня 2, -ні, ж. Высота. Лебед. у.
Зви́чний, -а, -е. 1) Привычный. До роботи не звичний. Рудч. Ск. II. 62. 2) Обычный. Кожне стало оглашати звичний подарунок (на весіллі). Мкр. Н. 37.
Калюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать лужи. 2) Пачкать, грязно что либо дѣлать. Вас. 211.
Конич, -ча, м. = конюшина. Вх. Лем. 426.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати. Чуб. V. 273. 2) Громко позвать.
Понаковувати, -вую, -єш, гл. Наковать (во множествѣ).  
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.