Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Дово́дження, -ня, с. Доказательство, доказываніе. Камен. у.
Друзь, -зя, м. = друг. Чи не вб'єте або чи не скараєте вірного мого друзя. Мет. 403.
Зчинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Происходить, произойти, совершиться, подняться.
Красень, -ня, м. Красавецъ. Мир. ХРВ. 131.
Межа́, -жі, ж. Межа, граница, предѣлъ. На полю пшениченька через межу похиляється. Чуб. Хто росміряв по всій землі гряниці, натягував верівку на тіх межах? К. Псалт. 84. Ум. межка.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Порятунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Батю Зинову Чигиринський помочі — порятунку дай. Мет. 408. Ум. порятуночок.
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Уздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. уздорови́ти, -влю, -виш, гл. Оздоравливать, дѣлать здоровымъ, излѣчивать.