Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться.
Злітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. злеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Слетаться, слетѣться. Сокіл з орлом та й злітається, сокіл орла та й питається. Злетілись дрібні пташенята. На полі, на роздоллі зліталися по волі сичі.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть.
Подзюрити, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ.
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати.
Росклинки, -ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверець, ведущихъ на крыльцо.
Сестрич, -ча, м. = сестрінець.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило.