Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Занютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав. Мкр. Г. 7.
Злодій, -дія, м. 1) Воръ. Казали їй руки ізв'язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. МВ. ІІ. 193. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Котл. Ен. IV. 48. Хто перелазить в кошару, той злодій. Не піймавши, не кажи злодій. Посл. 2) Раст. = гречка дика. Вх. Пч. І. 9. 3) Нас. короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Нацмокатися, -каюся, -єшся, гл. Начмокаться.
Повичернювати, -нюю, -єш, гл. Вычернить (во множествѣ).
Румак, -ка, м. Аргамакъ, ратный, боевой конь. Пришила свиня до коня та й каже: ось бо й я румак. Ном. № 7931.
Талій, -лія, м. Раст. Triticum dasyanthum Ledeb. Анн. 362.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна. Вх. Уг. 249.