Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бадя, (ді м.?) Лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Ганетьба, -би, ж. Сильное порицаніе, поношеніе, стыдъ. Її тільки ганетьбою і можна придавити.
Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат. Чуб. V. 366.
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Оступатися, -па́юся, -єшся, сов. в. оступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Сходить, сойти съ дороги, съ мѣста, отступаться, отступиться, отойти. Оступіться, сторчаки!... оттак, як бачите, стовбичать. Ном. № 12839. У городі бузина перерубленая — оступися, препоганий, я полюбленая. Чуб. 2) — за ким. Заступаться, заступиться. Він оступається за дітьми. Левиц. ПЙО. І. 386.
Погаснути Cм. погасати.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька. О. 1862. IV. 22.
Уласкавлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. уласкавитися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивляться, умилостивиться. Не журись! Може ще батько власкавиться — він же тебе жалує. МВ. ІІ. 112.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ном. № 4127. Ум. хворостинка.
Чорноморський, -а, -е. Черноморскій. Ном. № 1495.