Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Війтенко, -ка, м. Сынъ війтів. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка батько силував одним одну дочку? К. ЧР. 297.
Гарикання, -ня, с. Ворчаніе, придирчивость.
Голопузя, -зяти, с. 1) = голопуцьок. 2) Бѣднякъ, оборвышъ. Вх. Зн. 11.
Гу́цати, -цаю, -єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя. Ном. № 9259.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Волын. г. Здичавів хлопець. Св. Л. 158.
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Мизеря́ка, -ки, ж. Мелкія вещи? Хламъ? Бере сакви, висипає з них мизеряку, знаходить гроші в торбинці. О. 1861. XI. Кух. 39.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі. Зміев. у.
Піддирання, -ня, с. 1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу. Харьк. 2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Пороспросторювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и роспросторити, но во множествѣ.