Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить.
Жавки́й, -а, -е. = жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини.
Зави́сти Cм. зависати.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Оттут би наскочить на його наглою смертю. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи.
Патер, -ру, м. = патериця. Взяла ломаку... давай її баба тим патером почитати.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Самокисє, -ся, с. и само́кись, -сі, ж. Простокваша.
Скоп, -па, м. Кладеный баранъ.
Умощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. умоститися, -щуся, -стишся, гл. Примащиваться, примоститься, умащиваться, умоститься, помѣщаться, помѣститься.