Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благородний, -а, -е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Ном. № 953. Благородна, як свиня о?ородна. Ном. № 953. 2) Благородный. Болота засипав благородними кістками. Шевч.
Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать. Рудч. II. 35.
Гачур, -ра, м. = жеребець. Вх. Лем. 402. Ум. гачурик. Вх. Уг. 232.
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл. 1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати. Харьк. 2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Чуб. V. 339. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає. Чуб. V. 1015.
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили. Н. Вол. у.
Сокирянка, -ки, ж. Кирка. Угор.
Угляний, -а́, -е́ ? По-при пшеницю угляний гостинець. Гол. IV. 107.