Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибити, -ся. Cм. вибивати, -ся.
Визначити, -ся. Cм. визначати, -ся.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. Вх. Зн. 89. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію. Шух. І. 201.
Знаник, -ка, м. = знатник. Еф. 60.
Кукурудза, -дзи, ж. Кукуруза. Кукурудза сіється, кукурудза родиться. Чуб. V. Ум. кукурудзка.
Перецілувати, -лую, -єш, гл. Перецѣловать. Усіх (дівчат) отак перецілує. Грин. III. 109.
Прикидливий, -а, -е. до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Г. Барв. 223. Узяв жінку... до роботи не прикидливую. КС. 1887. VIII. 77.
Путній, -я, -є. Путній, порядочный, дѣльный. Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. О. 1862. IX. 62. Нічого путнього не пригадаю. Ком. I. 8.
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.