Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зшпортати, -таю, -єш, гл. Смастерить, сдѣлать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух). Сим. 199.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. Млак. 71.
Мужи́чий, -а, -е. Крестьянскій; мужичій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53.
На́віт, на́віть, нар. Даже. Погинули депутати шляхетної вроди, навіт тая дрібна шляхта, тиї хлібороби. Н. п. Навіть в Ізраіля такої віри не знайшов я. Єв. Л. VII. 9.
Обставини, -вин, ж. мн. Обстоятельства. К. ХП. 22. При таких обставинах наступила.... Хмельнищина. К. Кр. 20.
Огурність, -ности, ж. Строптивость, упорство, упрямство.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Покосарщина, -ни, ж. Пирушка женъ косарей по уходѣ ихъ мужей на работу. Рк. Кулиша.
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме. Черниг. г.
Шквирк, -ка, м. Раст. Larix decidua. Вх. Лем. 485.