Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гивовий, -а, -е. Ивовый. От і давай мучити Христа гивовими кілками. О. 1861. X. 52.
Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Кривоприсяга, -ги, ж. Ложная клятва, ложная присяга. Желех.
Очемеріти, -рію, -єш, гл. Одурѣть, прійти въ безсознательное состояніе. Вони на мене шпали і хотіли вгинать; а тут ззаду кричать: «бережись, бо вдарить тебе кілком! — я й очемерів і не знаю як повернувсь, та й ударив її. Екатер. у.
Понапорювати, -рюємо, -єте, гл. То-же, что и напороти, но о многихъ. Понапорювавши гороху повні пазухи, ідуть собі, горох їдять. Св. Л. 140.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Сірничка, -ки, ж. 1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у.
Хвест, -та, м. Пиръ, празднество. Купно тут собрані, на хвест сей созвані священники з попадями, бакаляри з співаками. Гол. II. 496.
Шваґер, -ґра, м. = швагер. Пора шваґра поховати. Чуб.