Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Гепнути, -пну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гепати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. ІІІ. 65).
Жолуди́стий, -а, -е. Изобилующій желудями. Дуб жолудистий. Аф. 403.
Заму́лити Ii, -ся. Cм. замулювати, -ся.
Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Здохли́на, -ни, ж. = здохленина. Вх. Зн. 21.
Копитан, -на, м. = капитан. Їхав пан копитан, став, дівчини попитав. Ном.
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у.
Скалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили. Котл. Ен. IV. 46.
Цехлити, -хлю, -лиш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати? Ворона.... узімку, як живиться уже нічим, то вже хоч і нікчемне попаде, хоч кизяк мерзлий, усе кричить: «Ха-арч! ха-арч!».... А сорока цехлить коло неї та все питає: «Чи кисле? чи кисле?» Ном. № 14028.