Здоби́чний, -а, -е. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине.
Змарнілий, -а, -е. Исхудалый (въ лицѣ).
Кахльовий, -а, -е. = кахельний. Кахльова грубка.
Ліва́чка, -ки, ж. 1) Лѣвша (о женщинѣ). 2) Хата по лѣвую сторону сѣней (у гуцуловъ). Cм. правачка.
Льон, -ну, м.
1) Ленъ, Linum usilatissimum. L.
2) дикий льон. Раст. Linum perenne.
3) жовтий —. Раст. Linum flavum.
4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Приголубливий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Ой вийшла мати, і з сльозами приголубливими словами, за руку взявши, каже їй.
Черун, -на, м. = чертіж.