Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боровий, -а, -е. Боровой. Ой сосно, сосно борова. Грин. ІІІ. 473. Боровая ягода вельми солодка, а луговая калина вельми горка. Чуб. V. 484. 2) ? Стану, гляну у долиноньку, а в долині все трава борова. Грин. ІІІ. 389. Житечко цвіте боровим цвієтом. Грин. ІІІ. 13.
Горої́житися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться, ершиться. Желех.
Доско́цький, -а, -е. Прыткій, умѣющій добывать. Бач, який доскоцький, перший вихопився.
Княжевський, -а, -е. Княжескій. Княжевські челядинці вештались по містечках, селах і хуторах. Стор. МПр. 65.
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17.
Луза́н, -на, м. Орѣхъ, который самъ вылущивается. Борз. у. Ум. лузане́ць.
Моту́ззя, -зя, с. соб. Веревки. Гниле мотуззя. Гей, гей, рятуйте і мотуззя готуйте. Чуб. III. 326.
Невідомий, -а, -е. Неизвѣстный.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку. Харьк. у.
Чепати, -па́ю, -єш, гл. 1) = чіпати. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,