Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будимир, -ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44. Померші діти, недоноски, що мати звергла. Г. Барв. 350.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Зумітися, міюся, мієшся, гл. 1) = зуміти. А щоб ти зумілася! Ковел. у. 2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася. Чуб. V. 119.
Могу́чість, -чости, ж. Могущество. Желех.
Перетік, -то́ку, м. Протокъ. Ум. перетічок. Тече річка з перетічками, гуля старий з молодичками. Н. п.
Приплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. приплати́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Платиться, поплатиться. От як страшенно поплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи. К. ХП. 116.
Притупцьовувати, -вую, -єш, гл. Притопывать.
Росколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росколо́тися, -люся, -лешся, гл. Раскалываться, расколоться. Камінь.... росколовся надвоє. Левиц. Пов. 263.