Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́ртус, -са, м. Артосъ. Желех.
Бискупщина, -ни, ж. Епископскія владѣнія.
Вір, вору, м. 1) Огорожка изъ жердей. Чуб. VII. 392. Треба обкидати город вором. Канев. у. 2) Козлы. Шух. І. 179. 3)ра. Жеребець. Шух. І. 79. Кобила відбиваєся з ворем, від чого стає вона жеребна. Шух. І. 211. Ум. ворик. Щух. І. 211.
Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає. Харьк.
За́дувка, -ки, ж. Мятель. Вх. Уг. 239.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Камен. у. Міусск. окр. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ. МВ.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Кушнирка и кушнірка, -ки, ж. 1) Промыселъ овчинниковъ, скорняковъ. 2) Жена скорняка. Желех.
Перегортати, -та́ю, -єш, сов. в. перегорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, перевернуть на другую сторону. 2) Перелистывать, перелистать. Левиц. Пов. 225, 267. Перегорнув усю книгу, — не знайшов. 3) Мѣшать, помѣшать въ печи. Перегорнув у печі вогонь. Ком. II. 50.