Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Босорка, -ки, ж. 1) = босорканя. Желех. 2) Лягушка, жаба. Вх. Уг. 228.
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Дра́нець, -нця, м. Оборванецъ.
Зоря, -рі, ж. 1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Грин. III. 198. Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя. Лукаш. 161. 2) Заря. Чи то зоря розсвітає? Чуб. V. 2. на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло. МВ. ІІ. 110.
Калюхатий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих — вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. Шух. І. 250. калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна. Шух. І. 175.
Поперечок, -чка, м. Ум. отъ поперек.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Тютюн, -ну, м. Табакъ, Nicotiana rustica L. ЗЮЗО. І. 129. Один шеляг на тютюн, другий — на табаку. Грин. III. 652.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.