Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Копач, -ча, м. 1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали. Ном. № 11717. 2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу. Грин. III. 284. 8) Заостренная палка, которою роютъ землю. 4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Гол. Од. 75. Ум. копачик.
Мерша́нка, -ки, ж. Корова. Желех. Вх. Зн. 35.
Нагили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Набрать, наложить много. Чимало нагилив на віз усякого збіжжа. 2) наги́лити. Доставить, предоставить, набрать. Ватаг має нагилити депутатові людей. Шух. І. 189.
Небій, -бо́я, м. Безстрашный. І небоя вовки їдять. Чуб. І. 270.
Непам'Яткий, непам'ятливий, непам'яту́щий, -а, -е. Забывчивый.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101.
Приймити, -му, -меш, гл. = приняти. Гн. І. 157.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Управителька, -ки, ж. Управительница. Зміев. у.
Чердаш, -ша, м. = чередник. Вх. Зн. 80.