Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засіва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. засі́ятися, -сі́юся, -єшся, гл. 1) Засѣваться, засѣяться. Узяло тоді хлоп'я жменю жита та й посіяло навхрест, от усе поле й засіялось житом. Грин. І. 72. 2) О волосахъ: пробиваться, пробиться. Ще молоденький: борідка тілько стала засіватись. Екат. у. Не піду ж я за старого, — бородою коле; но я піду за такого, що вус засіявся. Грин. III. 195.
Китайський, -а, -е. Китайскій. Желех.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський. КС. 1882. XII. 505.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2)дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. 3)дне зілля. Раст. = пісочник. Вх. Пч. І. 13.
Танцюра, -ри, об. Танцоръ, танцорка. Співак, танцюра на всі руки. Котл. Ен. IV. 11.
Чумище, -щі, ж. Ув. отъ чума.