Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Гицкати, -каю, -єш, гл. Прыгать, подпрыгивать.
Калабуха, -хи, ж. = калабаня.
Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто.
Насторошити Cм. насторошувати.
Прикрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. прикраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить, сдѣлать краше. Хвалилася княгиня, що дарів повна скриня; пійдіте, принесіте боярів прикрасіте. Там то красна, там то гожа, подивлюся, — коби рожа, а в личеньку така щира, що всі квіти прикрасила.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати.
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору.
Унишкнутися, -нуся, -нешся, гл. = унишкнути. Дощі без перестану, вже пора б їм і внишкнутися.
Чвирк, -ка, м. Остатокъ послѣ перегонки спирту. Тогді від мене візьмеш чвирк, — тогда я тебѣ ничего не дамъ.