Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку.
Кардинал, -ла, м. Кардиналъ. Як тая Ченчіо колись убили батька — кардинала.
Обплутати Cм. обплутувати.
Понамішувати, -шую, -єш, гл. Намѣшать (во множествѣ). Понамішуй же їсти коровам та свиням.
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Служба, -би, ж.
1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає.
2) — божа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе.
3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Ум. службонька, службочка.
Цапусенько, -ка, м. ласк. отъ цап. Купила бабусенька собі цапусенька.
Шибен, -ни, ж. Шибениця.