Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виходець, -дця, м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Желех. Гуку! меж. = I. Гук. Ном. № 12514.
Ґазди́нечка, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Дві́йло, -ла, с. 1) Бревно, употребляемое при запряжкѣ двухъ или трехъ паръ воловъ вдоль; имъ соединяются ярма сосѣднихъ паръ. ЗОЮР. I. 76. 2) Желѣзо у сохи съ двойнымъ остріемъ.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Крижка, -ки, ж. 1) Ум. отъ крига. 2) — меду. Пчелиный сотъ. Вх. Зн. 29.
Проженихатися, -хаюся, -єшся, гл. Проухаживать.
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.
Трійло, -ла, с. = трійка. Вх. Зн. 71. Вх. Пч. II. 26.
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.