Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балхва, -ви, ж. Цвѣтная полоска въ ткани. Волын. г.
Бідолака, -ки, об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Нет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Мир. Пов. І. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
Вовниця, -ці, ж. = вовна. Чуб. V. 1143. Виженемо овечки, щоб по гірці не ходили, діток малих не будили, щоб вовниці не губили. Мил. 44. Сінце під його підстилала і теплу вовницю з руна. Мкр. Г. 21.
Заступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. заступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Улиця у-продовж людьми заступилася. МВ. (О. 1862. І. 101). 2) Заступаться, заступиться. Чоловік заступився, став пана просити, що його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Клинчик, -ка, м. Ум. отъ клин.
Роздягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. роздягтися, -гнуся, -нешся, гл. Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав. Котл. Ен. VI. 20.
Розлинутися, -нуся, -нешся, гл. Разлетѣться. Не журися, наша мати, нами, як ми підростем, розлинемося сами. Чуб. V. 855.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і. 2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Ном. № 7331. Куций німець узлуватий. Шевч. 213.
Уколупувати, -пую, -єш, сов. в. уколупати, -паю, -єш, уколупнути, -ну, -неш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав. Ном. №9517.