Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ.
Карлючитися, -чуся, -чишся, гл. Кривиться, искривляться.
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, , маслобойни . 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Людосла́вний, -а, -е. Славный, знаменитый людьми. Відкіль тебе, брате, виглядати? Чи з Чорного моря, чи з чистого поля, а чи з людославного Запорожжя? Людославна запорізька Січ.
Підозрити, -рю, -риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати.
Попарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Спарить нѣсколько паръ.
2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток.
Поротина, -ни, ж. 1) Клеймо на овцѣ: ухо разрѣзается вдоль до половины. 2) Клеймо на домашней птицѣ: разрѣзъ перепонки между пальцами.
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Уподовж нар. Вдоль, въ длину. Коли не навчила, як упоперек полу лежало, а тоді вже не навчиш, як уподовж полу.
Цапів, -нова, -ве Козлиный. пропав ні за ца́пову душу. Ни за что пропалъ.