Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безщадний, -а, -е. Безпощадный.
Брухо, -ха, с. Брюхо. Бодай тобі, мухо. розсілося брухо. Чуб. ІІІ. 247.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Дивува́ння, -ня, с. Удивленіе. Онисько не показував дивування. Левиц. Пов. 283. Ум. Дивува́ннячко.
Куржан, -на, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Розронити, -ню, -ниш, гл. Разогнать. Де орду вгоню, там ю розроню. АД. І. 35.
Скрутіль, -ля, м. 1) = скрутій. Гол. Од. 35. 2) Свернутый пучекъ соломы. Гол. Од. 49.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.