Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діво́цький, -а, -е = Дівочий. Грин. ІІІ. 224. Жаль мені русої коси і дівоцької краси. Мет. 152.
Дома́рь, -ря́, м. Хозяинъ, домохозяинъ. Вх. Зн. 5. Шух. І. 217, 218.
До́чиста нар. Совершенно все. Ззіли цілого кавуна дочиста. Левиц. Пов. 229. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю, то, ей, розберуть дочиста. Кв. II. 13. Забрав усе дочиста.
Закриви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2)на ко́го. Начать походить на кого, начать дѣлаться кѣмъ. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Гул. Арт. (О. 1861. III. 87).
Марва́вкати, -каю, -єш, гл. мнявкати.
Наверле́ нар. = навверле. 1) Дивись що ти робиш: наверле становиш стовпа, — товщим краєм угору! Треба товщим у землю. Волч. у. 2) Харько наш потяг ярами й тинами наверле. Сумск. у.
Перекраювати, -юю, -єш, сов. в. перекра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Перерѣзывать, перерѣзать пополамъ.
Серпок, -пка, м. Ум. отъ серп.
Смолоза, -зи, ж. Раст. Salix Caprea. Вх. Лем. 467.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.