Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідага, -ги, об. = бідаха.
Кріслечко, -ка, с. Ум. отъ крісло.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється. Чуб. III. 84.
Небагатий, -а, -е. Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав. ЗОЮР. І. 17.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.
Подопирати, -ра́ю, -єш, гл. Донести, дотащить съ трудомъ (во множествѣ).
Посовітувати, -тую, -єш, гл. = порадити. Йому посовітували одну гарну дівку, щоб він її брав. Рудч. Ск. І. 148.
Прикукобити, -блю, -биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело. Харьк. у.
Снажний, -а́, -е́ Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь. Лубен. у.