Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Комірник, -ка, м. 1) Жилець, постоялець. 2) Сборщикъ пошлинъ на таможнѣ. Ум. комірниче́нько. Там на долині стоїть дві ялині: там наша пані ягідки рвала, комірниченька ісподобала.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный.
Мерга́снути, -сну, -неш, гл. Стемнѣть, сдѣлаться пасмурнымъ.
Носаль, -ля, м.
1) = носай.
2) Молотокъ съ длиннымъ концомъ.
Оздобність, -ности, ж. Красивость, изящность.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Телегіз меж. Подражаніе крику овсянки, которая будто бы поетъ: Телегіз! покинь сани, візьми віз.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L.