Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Брямчати, -мчу, -чиш, гл. = брязчати. Вх. Лем. 394.
Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять. Шевч.
Гнівливість, -вости, ж. Раздражительность, склонность къ гнѣву. Желех.
Завіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Распустить сопли, запачкаться соплями. Прийшла Венера іскривившись, заплакавшись і завіскрившись. Котл. Ен. І. 12.
Зада́р нар. Даромъ. Вх. Лем. 415.
Кривдний, -а, -е. Обидный, несправедливый. Цінування, складене українським народом Москві і москалям, не повинно бути кривдне за-для Москви. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Розмитий, -а, -е. 1) Размытый. 2) вони між собо́ю не розмита вода. — Они межъ собой очень дружны. Ном. № 9525.