Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боязько нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Вибачити Cм. вибачати.
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Полісюк, -ка, м. = поліщук. Гол. І. 684.
Попідперізувати, -зую, -єш, гл. Подпоясать (многихъ). Гарненько ж попідперізуй дітей, бо вітер на дворі. Богод. у.
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле. Ном. № 7262.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Тарканище, -ща, м. Ув. отъ таркан. Шейк.