Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакир 1
Виправа, -ви, ж. 1) Выпрямленіе; исправленіе. 2) Отправка; отправленіе. 3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари. 4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку. Ном. № 10570.
Гепонути, -ну, -неш, гл. То же, что и гепнути, но съ силой. Аф. 358.
Мокрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Дѣлаться мокрымъ. Уже мокріє сніг. Н. Вол. у.
Поблудний, -а, -е. ? Люблять мене все поблудні. Н. п.
Приплескати Cм. припліскувати.
Скатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого. Гн. І. 115. 2) Казнить. Чуб. V. 841. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували. Рудч. Ск. II. 53.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Чабан, -на, м. 1) Пастухъ овецъ. Херс. у. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. 2) Названіе вола. Kolb. І. 65. Ум. чабанець. КС. 1883. XI. 509. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав. Мнж. 10.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.