Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буйволя, -ляти, с. Буйволенокъ. Вх. Пч. II. 5.
Завда́ванка, -ки, ж. Согрѣтое молоко съ примѣсью сметаны. Камен. у.
Зрода, зро́ду, зроду-звіку, нар. 1) Вона зрода й у церкві не була. Мнж. 104. Чи був у тебе батько зроду? Ном. № 10505. Ой я зроду лишенька не знала. Чуб. V. 594. Зроду я заміж не піду. Лавр. 155. зроду-віку. Никогда еще. Зроду-віку не бум такого, а тепер: ось тобі, на! Подольск. г. 2) Никакъ, никоимъ образомъ. Такі капосні люде, що мені не можна зроду-звіку на селі вдержатись. Левиц. Пов. 348.
Напаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. напа́стися, -суся, -сешся, гл. Напасаться, напастись. Попід мостом трава ростом, що й кінь напасеться. Мет. Волики напасаються. Грин. III. 50. Чужим добром не напасешся, — своє дбай. Г. Барв. 428.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Вх. Лем. 447. Cм. пастушка.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Підніжжя, -жя, с. 1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано. Чуб. III. 254. 2) Разножки между ножками стола. Шух. II. 99. 3) Cм. звіяшки. МУЕ. III. 14. 4) Подножка в ступі. Шух. І. 162.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку. О. 1861. VIII. 88.
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать. Мнж. 191.
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство. Стор. І. 48.