Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Билець, -льця, м. = билень = бич 2. Kolb. І. 64.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Ло́вчик, -ка, м. Ум. отъ ловець. Желех.
Оповідка, -ки, ж. Разсказъ. О. 1861. XI. Свид. 50.
Повкупі нар. Вмѣстѣ. Ми з Катрею зараз зійшли з хати, стали повкупі під дверима. МВ. ІІ. 111.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір. Кобел. у. 2) Возмужать. 3) Сдѣлаться люднѣе.
Примчатися, мчу́ся, -чишся, гл. Примчаться.
Розварити, -ся. Cм. розварювати, -ся.
Роспотрушити, -шу, -шиш, гл. = рострусити 1. Стала ся томити, де мат гніздо вити: вила бим го вила.... та на ліщинойці; ліщинойку рушит, гніздо роспотрушит, гніздо роспотрушит, діти мі оглушит. Гол. II. 78.
Тисячоголовий, -а, -е. Имѣющій тысячу шовъ. Шейк.