Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Габзьований, -а, -е. ? Вже була стара, а ще подавай їй і спідниці байові, і юпки габзьовані. О. 1861. VIII. 16.
Гаптарка, -ки, ж. Золотошвея. Аф. 355.
Жерлига, -ги, ж. Большая удочка.
Зако́пчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закопти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Закапчиваться, закоптиться. Від диму закоптишся. Ном. № 5994.
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл. 1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. КС. 1884. І. 32. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне. Харьк. 2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Мет. 398. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати. ЗОЮР. І. 205. 3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. МВ. І. 132. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи. Сим. 228.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143.
Соромлятися, -ляюся, -єшся, гл. = соромитися. Чого хочеш — попроси, не соромляйся. Грин. ІІІ. 650. Я усе соромляюсь, усе мовчу. Г. Барв. 64.
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника. К. ПС. 84.