Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берца, -ци, ж. 1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) берци. Часть плуга (какая?) ЕЗ. V. 58.
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Кресиво, -ва, с. = кресало. Шух. І. 129.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Рудч. Ск. І. 54. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою. Чуб. V. 613.
Створитель, -ля, м. Создатель, творець.
Ступа 2, -пи, ж. 1) Шагъ, слѣдъ, стопа. Пішов буцім то в город тихою ступою. Кв. І. 31. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Чуб. ступо́ю. Шагомъ. Їде собі ступою. Канев. у. 2) Слѣдъ. 3) вовча ступа. Раст. Lycopus cxaltatus. Вх. Пч. І. 11. Вовча ступа пустила широке листя. МВ. І. 140.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Угляр, -ра, м. = вугляр.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.