Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брень, меж. = Бринь.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімнятиЗомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Мнець, мнеця́, м. Кожемяка.
Паління, -ня, с. Сжиганіе. Гн. II. 219.
Пошибати, -ба́ю, -єш, гл. Ударять, бить; вырываться. Із под тої труби димок пошибає. Грин. III. 684. думка думку пошибає = думка думку побиває. Г. Барв. 411. Cм. побивати 5. сльоза сльозу пошиба = сльоза сльозу побива. Cм. побивати 5. Пошибають сльози, сльози, котяться горохом. К. Дз. 130. дух духа пошибає. Захватываете духъ. Сим. 235. Дух духа пошибав, аж вилазили очі, а він усе біжить.
Продріжати, -жу, -жи́ш, гл. Продрожать.
Чечутиня, -ні, ж. = чечітка. Чеша, ші, ж. Чехонь. Черк. у.
Шитво, -ва, с. Шитье. Коли у кравця, чи у швачки за шитвом нитка в'ється, то той, чиє шитво, того року ше не вмре. Мнж. 154. Як глянула, — впустила і шитво з рук. МВ. (О. 1862. І. 89). Примоститься Любка з шитвом до вікна. Сніп. 153. Вона на шитві сидить одно. Лебед. у.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. шрубо́к.