Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допівзруйно́ваний Полуразрушенный.
Змалювати, -люю, -єш, гл. Списать, написать, изобразить (красками, словомъ, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змалювала. Чуб. V. 100. Поки Бога змалюєм, то чорта звоюєм. Ном. № 10427. Була чорнява, в рум'янцях, уста червоні... змалювати б таку та дивитись. МВ. ІІ. 182. Ізмалювавши себе в своїй голові на поштарських, тільки погукував: «торкай!» Св. Л. 170.
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110.  
Повишаровувати, -вую, -єш, гл. Вымыть при помощи мочалки (во множествѣ). Лави гарно віхтем та піском повишаровуй. Богодух. у.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.