Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій. Вх. Лем. 417.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Мет. Піт з його котиться. 2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться. Левиц. Пов. 3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться. Н. п.
Нивний, -а, -е. Полевой.
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Праведність, -ности, ж. Праведность. Доки ти будеш держатись праведности. К. Іов. 6.
Прохожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = прохо́дитися. Пойшов на двір прохожуваться. Рудч. Ск. І. 18.
Пруський, -а, -е. Прусскій. Г. Барв. 298.
Сплакнути, -кну, -неш, гл. Всплакнуть.
Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани. Гол. III. 59.