Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. 2) Знахарь. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus.
Визір I, -ру, м.
1) Видъ; взглядъ. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір.
2) Окно. Острожск. у.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати.
Мать нар. = мабуть.
Навбі́льшки нар. = завбільшки.
Підпушати, -ша́ю, -єш, сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл. — землю. Разрыхлять, разрыхлить землю.
Тівко нар. = тілько. Ківко звіздоньків, тівко копоньків.
Угребти, -ся. Cм. угрібати, -ся.
Утіляти, -ляю, -єш, сов. в. — утілити, -лю, -лиш, гл. Воплощать, воплотить.