Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Видавцем нар. По счету, мѣрою. Хліб видавцем дали, все подавалось ніби видавцем. Левиц. І. 4.
Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується. Федьк. Пов.
Докли́катися, -чуся, -чешся, гл. Дозваться. Кликала батенька, не докликалася. Чуб. V. 101.
Зрешіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ. Вх. Лем. 421.
Осміювати, -юю, -єш, сов. в. осмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою. Шевч.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.
Рання, -ня, с. = ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. Св. Л. 46. що-рання = що ранку. Що-рання по сто палок давати. Чуб. V. 984.
Роздарковуватися, -вуюся, -єшся, гл. Любить щедро раздавать, раздаривать. Рк. Левиц.