Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вислобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. Грин. II. 74; Чуб. II. 239. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. 194. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Шух. I. 263. Палає, як горен. Ном. 3) Известковая печь. Славяносерб. у.
Громохма́рній, -я, -є. Окутанный, покрытый грозовыми тучами. У великих проповідників людської віри, чи вони сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини, чи.... К. XII. 130.
Зів'я́нути и зів'яти, -в'яну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Качання I, -ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
Кукати, -каю, -єш, гл. Куковать. Двоє кукало, а єдно полетіло. Ном. № 13788. Сидить під тином, мов зозуля, та кукає або кричить. Шевч. 430.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Сподобатися, -баюся, -єшся, гл. = уподобатися. Ой дівчино-паняночко, сподобалось мені твоє личко. Мет. 10.
Уплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.