Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвологнути, -ну, -неш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, отсырѣть. Сухарі в погрібі одвологли. Рк. Левиц.
Відгрімнутися, -нуся, -нешся, гл. Крикнуть въ отвѣтъ. Бодай тому шинкареві таке життя добре! — одгрімнувсь дядько. МВ. (О. 1862. ІІІ. 75).
Властивість, -вости, ж. Свойство. Желех.
Волеваха, -хи, м. Родъ цапли. Радом. у.
Зв'я́зь, -зі, ж. 1) Архитект. Связь, соединеніе. Черк. у. 2) Крѣпость, прочность. Хоч в семрязі, аби в добрі зв'язі. Ном. № 11250.
Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ. Желех.
Напліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наплести, -лету, -те́ш, гл. 1) Наплетать, наплесть. 2) наплести язико́м. Выдумать, наболтать, насплетничать. Ти уже чого не наплетеш своїм безкостим язиком. Ном. № 12989.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Левиц. Пов. 30. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. К. Бай. 134. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом. К. (О. 1862. III. 23).
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють. Екатер. у. (Залюб.).
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192.