Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Ум. жу́рка.
Кімличка, -ки, ж.
1) Калмычка.
2) Деревянная курительная трубка съ длинной шейкой и выпуклой крышкой.
Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася.
Находити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Пройти много, извѣстное разстояніе. 2) Сдѣлать извѣстное количество работы, во время которой приходится ходить. Поспішаюся, бігаю, коли полічила, аж півпасма лишнього находила ( = наснувала на оснівницю).
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Поволока, -ки, ж.
1) Ремни, шнурки на обуви.
2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Полуботок, -тка, м. Полусапожекъ, ботинокъ.
Руб'я, б'я, с. Рубище. Рубям прикривати спину. Треба прясти, щоб рубям не трясти.
Шонтавий, -а, -е. = шанталавий.
Шутковий, -а, -е. — ва неділя Вербное воскресенье.