Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
Бра. Сокращ. зват. пад. отъ брат. Дивись, бра, перший раз на своїм віку бачу.... що в полі виорують лина. Рудч. Ск. І. 165.
Відпасуватися, -суюся, -єшся, гл. = відпасатися. Годують їх (москалів) аби як по городах, то вже вони по селах відпасуються. Рудч. Ск. II. 164.
Гиронька, -ки, ж. Ум. отъ гиря.
Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Перекрадати, -да́ю, -єш, сов. в. перекрасти, -раду, -деш, гл. Красть, украсть украденное. Циган украв, а жид перекрав у нього коня. Побачила, що вона заховала, та й перекрала у неї. Чуб. II. 156.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче. Гн. II. 214.