Благодать, -ті, ж.
1) Благодать. Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті.
2) божа благодать. Раст. Gratiola officinalis L.
Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник.
Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. 4) = Гривка 2. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка.
Знайомий, -а, -е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим гале, то за другим. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Позаймати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги.
2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Очі чорні, як терночок. Чорні брови маю, та й не оженюся. Чорна свита. Чорна хмара.
2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному.
3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Ум. чорненький, чорнесенький. чорненечкий.