Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.
Навтьо́ки нар. = навтіки.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Промишляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Промышлять, заниматься. Чим же ви, діду, промишляли, поки ще була жива ваша покійниця? Левиц. І. 100. 2)про себе. Заботиться о себѣ. Я став лучче промишляти про себе. Г. Барв. 315.
Рабівництво, -ва, с. Грабежъ, грабительство.
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Вх. Зн. 59. Сам Бог призвав рибарів на апостолів. Гол. Од. 11.
Тикало, -ла, м. 1) Говорящій на «ты». Шейк. 2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ. КС. 1887. V. 479. Чуб. III. 88.
Третий, -а, -е. числ. = третій. Трета упала поконець серденька. Гол.
Хе-хе, меж., выражающее смѣхъ. А ми... хе-хе! а ми жонаті. Шевч. 180.