Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.  
Їднаковий, -а, -е. = однаковий. Ном. № 643.
Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна. Шух. І. 146.
Прилежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала. Пирят. у.
Сключитися, -чуся, -чишся, гл. = склюбачитися. Вх. Лем. 466.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. Канев. у. 2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи. Канев. у.
Сороколітній, -я, -є. Сорокалѣтній. О. 1861. І. Кон. 321.
Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.