Вибрикувати, -кую, -єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували.
Галунина, -ни, ж. Квасцы (растворенные?) Як посолити, то не озме сі галунина єйці.
Гамазей, -зею и -зея, м. и гамазея, -зеї, ж. Магазинъ для склада и храненія какихъ либо вещей, хлѣба. Рушниць, мушкетів, оружжин наклали повні гамазеї.
Гов! Означаетъ окликъ: ау!
Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я.
Огненно нар. Горячо, пылко.
Перевесло, -ла, с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний.
Позагиджувати, -джую, -єш, гл. Запакостить (во множествѣ).
Прислівник, -ка, м. = прислів'я.
Шеретуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Очищаться зерну отъ шелухи. Просо шеретується.