Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ангеля́ и анголя́, -ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге[о]ля́тко. Желех. Анге[о]ля́точко.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Моту́́́зочка, -ки, ж. Ум. отъ мотузка.
Оденути, -ну, -не́ш, гл. Одѣть. К. (Желех.).
Повилічувати, -чую, -єш, гл. 1) Вылѣчить (многихъ). 2) Высчитать (во множествѣ).  
Поворухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошевельнуться, шелохнуться. Жінка седить там да й не поворухнеться вже. Рудч. Ск. І. 189. Аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски. МВ. І. 97.
Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Мил. 76. Каша — мати наша, а борщ — полежака. Ном. № Г2316.
Полизькати, -каю, -єш, гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав. Грин. І. 150, 151.
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану. Мир. ХРВ. 321.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный. Левиц. І. 240.