Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барилькуватий, -а, -е. О человѣкѣ: толстый, пузатый. Желех.
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Ном. № 1081. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. Мет. 276. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Мет. 91. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. Ном. № 11396. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. Мир. Пов. II. 111. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Змилити, -ся. Cм. змилювати, -ся.
Іголий, -лия, м. іголийка, -ки, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Оголошувати, -шую, -єш, сов. в. оголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Объявлять, объявить; возвѣщать, возвѣстить. На ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25. Король мене банитою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69. 2) Опубликовывать, опубликовать. 3) Избирать, избрать голосованіемъ.
Похідня, -ні, ж. Перекидной мостикъ, напр. отъ берега до барки, до мельницы, и т. п. Гадяц. у.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. МВ. ІІ. 74. Річкова вода.
Своєщина, -ни, ж. Свое собственное хозяйство или имущество. Діти роблять на своєщину. Волч. у.