Гавза, -зи, об. Гнусливый человѣкъ, гнусливая женщина.
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка.
Костомара, -ри, ж. Большая кость.
Мизе́рно нар. 1) Убого, бѣдно. 2) Жалко.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Напі́рити, -рю, -риш, гл. 1) Намочить (о дождѣ). Оце дощ Івана як напірив. 2) Отхлестать, нахлестать.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный.
2) Современный.
Пестіння, -ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл.
1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти.
2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло.
Таганувати, -ну́ю, -єш, гл. Остановиться въ степи для приготовленія кушанья.