Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богоносець, -сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець. Ном. стр. 293. № 118.
Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Чуб. II. 434. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. К. ЧР. 198. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу. Ном. № 3516.
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Довга́вий, -а, -е = Довгастий. Вх. Лем. 411.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси. Драг. 15.
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Примус, -су, м. 1) Принужденіе. Ном. № 11341. З примусу. По принужденію. 2) = принука 2. Ном. № 11889. Доволі й примусу було, — не так, як ув инших, що все, мовляв, було, усе було, тільки примусу не було. Якось, бачте, ніяково гостеві їсти й пити без примусу. Г. Барв. 425.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати. Желех.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.