Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. МВ. (КС. 1902. X. 147).
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. МВ. І. 138.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. Марево мріється, неначе діється. Ном. № 13431.
Наги́бати, -баю, -єш, гл. Найти, набресть на что. Ходив, ходив і нагибав десь у куточку ляду, шо він її досі й не примічав. Мнж. 13. Їхав козак з України да нагибав дівчину край долини. Грин. III. 193.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя. Шейк.
Уклепати, -паю, -єш, гл. Выковать. Там єсть з чого шаблюку уклепати. Шейк.