Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу).
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). 2) Хлопать. Лупкати бичем.
Палений, -а, -е. 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, — як рута зеленіє.
2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ.
Позика, -ки, ж.
1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Коня у позику не давай.
2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно.
Поторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Поторговаться. Купив, не купив, а поторгуватись можна.
Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити.
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. І не куди где він, а до них у ворота прямцює.
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.