Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзюркотли́вий, -а, -е. Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка. К. Досв. 159.
Збіго́висько, -ка и збіго́вище, -ща, с. Сборище, скопище, толпа. Сьогодні буде збіговище у Миколи. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Канев. у. Марче моє добро. Канев. у. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі. Лубен. у.
Позадріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив. Богодух. у.
Помазок, -зка, м. = квач 1. Зміев. у.
Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Мир. Пов. ІІ. 93. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Мир. Пов. II. 72. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом. К. Іов. 7.
Понаряджувати, -джую, -єш, гл. = понаряджати.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Убог, -га, -ге = убогий. І наш Бог не вбог. Ном. № 2124.
Хижак, -ка, м. Хищникъ. К. ПС. 6. Настигає хижаків у полі. К. МБ. 265. Хижаки добро його розносять. К. Іов. 11.