Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Рк. Левиц. Занесеш до моєї доми. Грин. II. 81. Прийшов.... до своєї доми. Грин. ІІІ. 369.
Застіба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик. Сим. 230.
Зверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Свертѣться. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик! чик! (Загадка: віник). Ном., стр. 300, № 335.
Линя́ти, -няю, -єш, гл. 1) Линять, терять цвѣтъ. 2) Линять, лишаться шерсти, ронять перья. За тим вовк не линяє, що в комору часто никає. Ном. № 7208.
Нестепний, -а, -е. = недотепний. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Ріжнатий, -а, -е. ріжнаті, сани. Дровни. Конст. у.
Роспасатися, -саюся, -єшся, гл. Распоясаться. Борз. у.
Справлятися, -вляюся, -єшся, сов. в. справитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. Рудч. Ск. I. 145. 2) Примириться, кончить полюбовно. Угор.  
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене. Вх. Лем. 476.