Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Желех. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ). Фр. Пр. 136.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду. Угор.
Лем сз. 1) Но. Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста. Гол. IV. 522. 2) Лишь только. Гол. І. Вступленіе, 725. 3) Какъ вставка въ рѣчь: вотъ, вѣдь, же.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Напроси́ти, -ся. Cм. напрошувати, -ся.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку. Г. Барв. 321.
Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Мет. 448. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. ЗОЮР. I. 15. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва. Грин. III. 196.
Ржанець, -нцю, с. раст. Phleum patense L. ЗЮЗО. I. 131.
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris. О. 1861. IX. 191.