Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе.
Вицвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. — запоря́док. Распорядиться.
Зачопува́ти, -пу́ю, -єш, гл. Сдѣлать шипъ, стержень въ бревнѣ для соединеніи его съ другимъ. Зачо́пуй стовпа, а я викопаю тим часом яму. (Лободовск.).
Лічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Считать. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Де гроші лічять, там не пхайсь. 2) Лѣчить. Лічили, лічили, — поки її безталанну в труну положили.
Підвихнути, -ну́, -не́ш, гл. Стащить, украсть. Ой чи не підвихнули чого з воза москалі, що ти й приїхав, все мовчиш?
Разовий, -а, -е. О мукѣ: просѣянная только сквозь рѣшето. — хліб. Хлѣбъ изъ муки просѣянной только разъ сквозь рѣшето.
Росплигатися, -га́юся, -єшся, гл. Распрыгаться.
Тайстронька, тайстрочка, отъ тайстра
Щедрий, -а, -е. 1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає.
2) щедрий вечір. Канунъ Новаго года.