Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бицінька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Дряпани́на, -ни, ж. 1) Царапанье. Говорится преимущественно о плохомъ писаньѣ. 2) Грабежъ. Черкеси.... йдуть скоріше на дряпанину. О. 1862. ІІ. 64.
Катівка, -ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Ном. № 463. Значеніе слова ясно изъ слѣдующаго мѣста письма Мазепы къ М. Кочубей: «Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити». Костомаровъ. Мазепа, 360.
Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець. Шевч. 565.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. Рудч. Чп. 51. У Стороженка, МПр., 164, слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Парть, -ти, ж. 1) Судьба, участь. Дай Боже добрий (?) порть. Галиц. 2) Часть, доля. Ой держать мені та парть велику, а як мене візьмеш, все тото оддадуть. Галиц.
Протверезитися, -жуся, -зишся, гл. Протрезвиться, отрезвиться. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився. Котл. Ен. II. 12.
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку. МВ. І. 17.
Уплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.