Брестися, -деться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться.
Витришок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Лу́б'я, -б'я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб'я. старе луб'я, а также и просто луб'я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб'я! — А ну, луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): — Бач, як тепер, то і луб'я, а колись, то й голуб'я.
Невгавати, -ва́ю, -єш, гл. Не переставать, не уставать. Сидить у норі і невгаваючи усе їсть дітей.
Незчисленно нар. Незчисленно.
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Приторочити, -чу́, -чи́ш, гл. Привязать ремнями (тороками). Приторочити сакви коло сідла.
Спідничина, -ни, ж. Юбченка. Спідничина не зіходить.
Тоскно нар. Тоскливо, грустно. Не хиляйся, сосно, бо й так мені тоскно.
Чепеля, -ляти, с. = чепелик. Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться.