Бачучий, -а, -е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Бачучі очі.
Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Да́як нар. Какъ нибудь.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе.
Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий.
Немошний и немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. Думки... підрізують немощну силу. І немощну мою душу за світ посилаю. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись.
Підчорнити Cм. підчернювати.
Поводдя, -дя, с. Повода. Держить коня за поводдя.
Помарнілий, -а, -е. Увядшій, похудѣвшій, зачахнувшій. Кругом тебе протягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Cм. черенню́.