Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гляданка, -ки, ж. Торговля. Угор.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Здви́нути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть. Зайчик... дух притаїв, оком не здвине, а пильно дивиться. Греб. 403.
Зменшування, -ня, с. = зменшення. Н. Вол. у.
Макоти́ря, -рі, ж. Низко остриженная голова. Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею. Мир. ХРВ. 128.
Потому нар. 1) = потім 1. Я потому піду. Камен. у. Хочеш мене роскохати, а потому занехати. Чуб. V. 153. Тепер ти кажеш, що зоронька ясна, а потому скажеш, що доля нещасна. Чуб. V. 116. 2) = потім 2. Тепер вітрів нема, а там і потому. Конст. у.
Присмолити Cм. присмолювати.
Прихідець, -дця, м. = прихідько. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, — коників, а ви, сестриці, ягниці, а ви, прихідці, — по копійці. Грин. ІII. 495.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Упаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. упаскудитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Загаживаться, загадиться, выпачкиваться, выпачкаться. 2) Испражняться, испражниться. (Чорт) на припічку впаскудився такою смолою, що й досі смердить на всю хату. Драг. 56.