Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова. К. ПС. 40.
Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Доґе́дзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Докапризничаться.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81. Якого прасунка ждатимеш. Ном. № 5623. Не жди свого миленького із чужого краю. Мет. 11. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. К. Іов. 65. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Федьк. Пов. 29. Час не жде на нас. Св. Л. 295.
Зака́з, -зу, м. 1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Нищечком нар. Ум. отъ ни́шком.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися. Ном. № 9448.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану. Шейк.
Убіжський, убізький, -а, -е. Убожескій. Мкр. Г. 69. У мене справа убізька. Черниг. у.
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.