Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Козиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться. Мнж. 165. 2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться. Чуб. III. 178.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий. Чуб. V. 176.
Орданський, -а, -е. 1) Іорданскій. Орданська ріка. Чуб. І. 129. 2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою. Грин. ІІ. 40.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Покошитися, -шиться, гл. безл. = окошитися 2. Ти за всіх говориш, за все й відповідатимеш. Бунтуєш других, а на тобі все покотиться. Св. Л. 296. Иногда въ знач. окончиться. На тім не покотилось, що вибили Тимоху. Св. Л. 289.
Порятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти.
Сельце, -ця, с. Ум. отъ село.
Тридев'ятий, -а, -е. числ. Двадцать седьмой.
Ходник, -ка, м. 1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2. 2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка. Вх. Зн. 76.