Бунтовничий, -а, -е. Мятежническій, принадлежащій, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Гамуз, -зу, м.
1) Мякоть, мязга.
2) потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз.
3) гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу.
Дійни́ця, -ці, ж. Подойникъ. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала. (Замочування дійниці в Петрівку, в 1-й понеділок). Ум. Дійни́чка.
Короваїв, -а, -е. Принадлежащій короваю. Короваєве тісто не замісилося вмісто.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Перекорище, -ща, с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище.
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром.
Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає.