Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.
Біднитися, -нюся, -нишся, гл. Прикидываться бѣднымъ. Та вони зовсім не такі! вони тільки бідняться, а в їх грошей до чорта! Полт.
Згриз, -зу, м. згри́за, -зи, ж. = згризота. Вх. Зн. 21. Вх. Лем. 418.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Мсти́тися, мщу́ся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Ном. № 10305. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. Н. Вол. у. То вона метиться на Хведорові за дочку. Мир. Пов. І. 165.
Оповідь, -ді, ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. Грин. І. 288. 2) Сообщеніе, объявленіе. Шух. І. 41. Оглашеніе церковное о бракѣ. МУЕ. ІІІ. 50.  
Переліжний, -а, -е. Растущій на перелозі. Сіно гарне, переліжне.
Перескочити Cм. перескакувати.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
Скаль, -ля, м. Часть роя пчелъ, вылетающая предварительно, чтобы отыскать мѣсто для роя. Желех. Як має виходити рій, то дня за два виходить скаль да й літа, поки знайде способне місце — тоді і рій летить. Радом. у. Cм. скала 2.