Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бжук, -ка, м. Навозный жукъ, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. ІІ. 27.
Люше́нний, -а, -е. Имѣющій люшню.
Мо нар. = може. Чорт... ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Рудч. Ск. І. 69. Да такий здоровий дуб був, що мо'б і втрох не обняв. Драг.
Нежурливий, -а, -е. Безпечальный, беззаботный. Добре, що ти нежурливий удався.
Перепрясти, -пряду́, -де́ш, гл.кого́. Больше кого нибудь напрясть.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г.
Скряботушка, -ки, ж. = шкряботушка. Мишка-скряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Сплоха нар. 1) Слабо, вяло. 2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас. Левиц. І. 121.
Халувати, -лую, -єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш. Чуб. V. 610.