Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бованячити, -чу, -чиш, гл. = бованіти. Дивлюсь — щось бованячить під селом.
Бурити, -рю, -риш, гл. 1) Разрушать, ниспровергать, разорить. 2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила. 3) Волновать, возмущать. 4) Рыть. Киртиця бурит землю. Вх. Лем. 395.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Копитанша, -ші, ж. Капитанша. Левиц. Пов. 206.
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок. Вх. Зн. 30.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Чуб. V. 106. Ум. лозинка, лози́ночка.
Меді́вка, -ки, ж. 1) Подслащенная медомъ водка? 2) Раст. Lotus corniculatus. Лв. 99. Ум. медівочка. Будем пити медівочку у жида на шеньку. Гол. II. 438.
Наї́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. наї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наёживаться, наежиться.
Обмащувати, -щую, -єш, сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить. 2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!» Чуб. II. 67.
Рямтя, -тя, с. = рям'я = рамтя. Лохв. у.