Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Джгуто́вий, -а, -е. Жгутовый.
Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ. Радодомысл. у. (Рк. Левиц.).
Заґеґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ). Гуси по ставах замотали. Г. Барв. 544.
Кротість, -тости, ж. Кротость. Притчу Христову роскаже, схиляючи буії душі до кротости та до любови. К. ЧР. 313. Кроть. Cм. крот.
Лупа́тися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, раскалываться.
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Однак нар. Однако. Хоча він був і вдовець, однак же любив закликати до себе веселих гостей. Левиц. І. 209.
Постарий, -а, -е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Н. Вол. у. Стоїть якась постара замучена молодиця. МВ. І.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ. Вх. Зн. 57.