Безгрішний, -а, -е. 1) Безгрѣшный.
2) Не имѣющій денегъ, безденежный. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю.
За́пороток, -тка, м. Яйцо-болтунъ, изъ котораго не можетъ вывестись цыпленокъ.
Звлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Совладать. З серцем не звладаю, коли Петро не мій буде, то смерть загадаю. (1874). 336.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. На дворі сніжок мотрошить.
Недбалиця, -ці, об. = недбайлиця. П'яниця да недбалиця цілий тиждень в корчмі п'є, гуляє. Недбалиця гірше п'яниці.
Охаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне.
Повиплюскувати, -кую, -єш, гл. Выплеснуть (во множествѣ).
Повішати, -шаю, -єш, гл.
1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі.
2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Так їх (козаків) і повішали.
Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Бодай ти очі скапали. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю.