Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижати Cм. вижинати.
Да́ча, -чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем. АД. II. 9.
Листо́вне, листовно, нар. Письменно, письмомъ. Желех.
Обжинати, -на́ю, -єш, сов. в. обжати, обіжну, -неш, гл. 1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Чуб. V. 859. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху. Св. Л. 45. 2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала. Черниг. у.
Перепадатися, -даюся, -єшся, сов. в. перепастися, -паду́ся, -де́шся, гл. Исхудать, истощиться. Наївся — як бик, перепався — як смик. Ном. № 14125.
Поперейменовувати, -вую, -єш, гл. Переименовать (во множествѣ).
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Стогноти, -нот, ж. мн. = стогначі. А щоб на тебе хвороба та стогноти. Н. Вол. у.
Чатовий, -а, -е. Сторожевой. К. ЦН. 223.
Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба. Ном. № 12296.