Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безневинність, -ности, ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. ІІ. 191.
Вистаратися, -раюся, -єшся, гл. 1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника. Левиц. І. 174. 2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Грин. II. 62. Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд. Г. Барв. 442.
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Зібга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3)коровай. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. Н. п. 4)гніздо́. Свить гнѣздо.
Канцелярия, -риї, ж. Канцелярія. Пішов я у канцелярию, дав писарю четвертака. Стор. II. 89.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Наля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = налити. Наляє... чарку горілки. Грин. III. 592. Їли як пани, а наляли як свині. Чуб. I. 235.
Спекота, -ти, ж. = спека. Н. Вол. у.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.