Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. К. Орися. (ЗОЮР. II. 204). Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Шевч. 160. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити. Ном. № 1173.
Маслосвя́ття, -тя, с. Елеосвященіе. Занедужала небога. Уже й причащали й маслосвятиє служили — ні, не помагало. Шевч. 115.
Підхарчувати, -чую, -єш, гл. Подкормить.
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою. Вас. 181.
Стариця, -ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. Ном. № 10060. 2) Нищая. Шух. І. 33. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. Зміев. у. б) Также овчина съ такихъ овецъ. Вас. 154.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.
Укачати, -ся. Cм. укачувати, -ся.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.