Волинський, -а, -е. Волынскій.
Повбігати, -гаємо, -єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою.
Подоскакувати, -куємо, -єте, гл. Тоже, что и доскакати, но во множествѣ.
Поладитися, -джу́ся, -дишся, гл. Помириться. Вони сваряться та й поладяться.
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Пооздоблювати, -люю, -єш, гл. Украсить (во множествѣ).
Прогарцювати, -цю́ю, -єш, гл. Прогарцовать. Цілий день прогарцював на коні.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Цільба, -би, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу.
Шклянка, -ки, ж. = склянка. Не шклянка, не розіб'юся. Треба налити шклянку води і поставити її на вікні. Випив шклянку вина.