Грома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сгребаться. Тепер саме сіно громадиться. 2) Собираться. Стали вірниї слуги його на майданах громадиться.
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво.
Донести́ Cм. доносити.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Необачний, -а, -е. Безпечний, неосмотрительный.
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. Ум. плохенький, плохе́сенький.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки.
2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу.
Проплисти, -ву, -веш, гл.
1) Проплыть.
2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе.