Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Ґу́лати, -лаю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи.
Інститутський, -а, -е. Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я.
Нарива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. нари́ти, -рию, -єш, гл. Нарывать, нарыть. Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач!
Політичний, -а, -е. Политическій. Політична часопись. Політичні бурі в Європі.
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Роспаковувати, -вую, -єш, сов. в. роспакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распаковывать, распаковать.
Цурувати, -рую, -єш, гл.
1) = цуркувати.
2) Крутить. Багато муки приняв на свої руки з оцим вухом: усе цурує, усе цурує, так що й сон з думки випав.
Ченчух, -ха, м. Родъ растенія. У діброві ченчух усіяла: ой як я піду за нелюба, не цвіти, ченчух, у діброві.
Штурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть штурманомъ. З Полінуром повстрічався, штурманував що при йому.