Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брид, -ду и -да, м. 1) Род. п. -ду. Гадость, мерзость. 2) Род. п. -да. Гадкій, безобразный человѣкъ. Да не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.
Вітролетень, -тня, м. Предметъ, легко разлетающійся по вѣтру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах. К. Дз. 101.
До-Шни́ру, до-шни́ря, нар. Совершенно, дочиста. Усе до-шниру забрали у двір. Вона видрала з-за нігтя все до шниру, все йому росказала. Полт. Cм. шнир.
Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Каниця, -ці, ж. 1) Дѣтская игра съ камешками. Желех. 2) Раст. Chrysanthemum leucanthemum L. Вх. Зн. 23.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Сунутися 2, -нуся, -нешся, гл. Броситься, ринуться. Сунулись тії тури в пущу, так і виваляли дерево; а князь за ними знай пускає стрілку за стрілкою. К. (ЗОЮР. II. 204). Він до челяді сунеться, — і челядь пропала. Шевч. ІІ. 28.
Тетеря 2, -ряти, с. Птенецъ тетерки. Повна хата тетерят, та нікуди й не летять. Ном. стр. 295, № 151.
Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.
Ходонько, -ка, ж. Ум. отъ хід.