Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стригти

Стригти, -жу́, -же́ш, гл. 1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Ном. № 452. 2) Бить. Всіх за все по спині стриг. Котл. Ен. VI. 17. 3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами. 4)зуби на ко́го. Острить на того зубы. Рк. Левиц. 5)куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Мир. Пов. II. 62. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить. Мир. Пов. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГТИ"
Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. ІІ. 197.
Корець, -рця́, м. 1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай. О. 1862. IV. 13. 2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Ном. № 3020. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. ЗОЮР. II. 57. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли. Ном. № 12220. 3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак. Шух. І. 113. 4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Вх. Зн. 28. Ум. кірчик.
Кубцем-кубцем, нар. Предупредительно, любезно. Так коло дітей, гостей кубцем-кубцем, прикукублю їх: і сякі, і такі, сідайте та балакайте, що там у вас доброго. Канев. у.
Облуда, -ди, ж. 1) Лицемѣріе, притворство, обманъ. Хто облудов віддихає, най нігди щастя не має. Гол. І. 299. 2) об. Лицемѣръ, лицемѣрка, притворщикъ, притворщица. Гадалам ся, мій миленький, втопити, щоб з тобою, облудою не жити. Гол. І. 282. Ой не жаль же мі того вина й меду, же 'м пив, ой но мі жаль, же 'м з облудов оженив. Гол. IV. 207. 3) Призракъ; обманный видъ; только видъ внѣшній, а въ дѣйствительности того, что должно быть, нѣтъ. Мнж. 187. Тремтів, як на дереві облуда. Полт. Облуда одна стоїть, а яка хата хороша була. Екатер. г. Літав до однієї жінки змій, та так її перевів, шо тілько одна у неї чоловіча облуда. Мнж. 9. Ум. облудка.
Приголублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приголубитися, -блюся, -бишся, гл. Ласкаться, приласкаться. І к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.
Пробевкати, -каю, -єш, гл. 1) Прозвонить (на колокольнѣ). 2) Пробездѣльничать, прогулять извѣстное время. Лохв. у.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Туриця, -ці, ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном. 3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія. Волч. у. (Лобод.). 4) Раст. a) Echinospermum lupulla. Мнж. 193. б) Xanthium strumarium. Лв. 102.
Укисати, -саю, -єш, сов. в. укиснути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться, сдѣлаться кислымъ (о тѣстѣ).
Хрускотіти, -кочу, -тиш, гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.