Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
Запалені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть (отъ смущенія, стыда — о человѣкѣ). Желех.
Знимець, -мця, м. Льстецъ, подлипало. Подольск. г.
Міша́ник, -ка, м. Крестьянинъ, дающій вмѣстѣ съ другими, свои овцы на выпасъ на чужомъ пастбищѣ. Вх. Зн. 36. Шух. І. 197.
Мохна́тиця, -ці, ж. Въ загадкѣ: рукавица. Мацу-мацу по лавиці, обмацую мохнатиці (мохнатицю). Ном., стр. 300, № 457.
Праперек, -рка, м. = прапірок. АД. ІІ. 250.
П'ясти, -пну, -пнеш, гл. Пялить, напяливать.
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ. Харьк.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.