Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Відпечатати Cм. відпечатувати.
Відпитати Cм. відпитувати.
Здиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. зди́бати, -баю(-блю), -баєш(-блеш), гл. Встрѣчать, встрѣтить. Костю, чи не здибали-сте де мого Михаська? Камен. у. Ідуть, ідуть, здибають пана. Рудч. Ск. І. 162. Як вас (літа) здибле лиха доля, будьте коротенькі. Гол. І. 273. Біда здибав легко, а трудно її збутися. Ном. № 2171. Він нас здибав за селом. Камен. у.
Кліпати, -паю, -єш, гл. Моргать, мигать, хлопать глазами. Бувайте здорові, мої чорноброві! Кліпайте очима, коли ласка ваша. Ном. № 11882. Сидить та очима кліпає. Левиц. І. 496.
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються. Мир. ХРВ. 46.
Недорікий, -а, -е. Косноязычный. Вони собі невеликії, шепелявії, недорікії. Рк. Макс.
Трупій, -п'я, -п'є Свойственный трупу, принадлежащій ему. Шейк. труп'я голо́вка. Paros caudatus. Вх. Пч. II. 13.
Усміх, -ху, м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. МВ. ІІ. 11. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх? Драг. 76.