Білявиця, -ці, ж. = білявина. Та де ж моя білявиця, що і не видаю.
Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому.
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
Зумати, -маю, -єш, гл. Сойти съ ума.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ.
Натурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться много.
Обтаритися, -рюся, -ришся, гл. Вываляться, испачкаться въ грязи. Кінь обшарився в болоті.
Прителішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прителішитися, -шуся, -шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене.
Цупко нар.
1) Крѣпко, сильно, туго, стѣснительно. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк. Глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шинок та не зайшов. Вчора цупко п'яний був. Цупко захріп. І мене цупко узяла була холера. Цупко стало у нас за ліс.
2) Жестко, твердо. Цупко по мерзлому орати.