Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый.
Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла.
Куряк, -ка, м. Навозъ для топки.
Курячка, -ки, ж. Куриный пометь.
Обложитися, -жу́ся, -жишся, гл.
1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади.
2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Земля — сипець, суха. Там кучугури, самий пісок сипець. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Снітитися, снічуся, -тишся, гл.
1) Покрываться головней (о хлѣбныхъ колосьяхъ).
2) Плѣсневѣть.
Супостат, -та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати.
Щербити, -блю, -биш, гл. Дѣлать зазубрины.