Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Злодіячити, -чу, -чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
Навози́ти 2, -жу́, -зиш, гл. = понавозити. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків. Стор. МПр. 67.
Однаковий, -а, -е. Одинаковый, тотъ же, такой же самый. В одній руці пальці, та не одинакові. Ном. № 9221. Усі стануть однакових літ, тридцятилітками. Чуб. І. 221.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Повіс, -су, м. Отвѣсъ. Ромен. у.
Посіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували. Новомоск. у.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить. Рк. Левиц.
Хребтина, -ни, ж. = хребет. Г. Барв. 354. Як день, так ніч без рам'я на хребтині. К. Іов. 53.
Шаленець, -нця, м. Безумецъ.