Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Величко нар. Ум. отъ велико. нас не величко. Насъ не много. Вх. Лем. 396.
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Ирховий, -а, -е. = иршаний. Желех.
Погреб, -бу, м. = погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105.
Поскарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Искривиться, согнуться въ крючекъ (во множествѣ). Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі). Волч. у.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Соромливо нар. Стыдливо.
Утворний, -а, -е. Стройный, красивый. Ой ти, хлопче, ти утворний, люблю твої очі чорні. Гол. І. 260.