Воловарь, -ря, м. = воларь.
Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля.
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів.
Обмацати, -ся. Cм. обмацувати, -ся.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Підмиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підмитися, -миюся, -єшся, гл.
1) Быть подмываемымъ, подмытымъ.
2) О текущей водѣ: подмываться, подмыться подъ что. Животворний струмочку, втіхо мого домочку! Біжи-лийся з Підгірря на ті любі поділля... до потомків витязьких одномовців боянських, під їх села підмийся, круг садочків обвийся.
3) Только сов. в. Пообѣщать? Парубок підмився прикрить гріх — взяти її за себе.
Повискаляти, -ля́ємо, -єте, гл. Оскалить (о многихъ). Повискаляли на його собаки зуби, постали округи, — не пускають.
Пообертати, -тію, -єш, гл. То-же, что и обернути, но во множествѣ. Хто ж це мені глечики пообертав?
Хершебок, -бка, м. Рубанокъ для первоначальнаго строганія.