Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Валасання, -ня, с. Шлянье.
Винниця, -ці, ж.
1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга.
2) Виноградникъ.
3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Ум. ви́нничка.
Зво́зити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звози́ти, -жу́, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Волів обробила, пшеницю звозила.
Зрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ти учора ізвечора дитя зродила.
2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила.
Піхурка, -ки, ж. Тропинка для пѣшеходовъ.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
Хроміти, -млю, -миш, гл. Хромать. Увца хромить.
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ.