Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ. Kolb. І. 65.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Гусір, -ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. І. 14.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Догоджа́ти, -джа́ю, -джаєш, сов. в. догоди́ти, -джу́ (-жу́), -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Камен. у.
Зцуплювати, -плюю, -єш, сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г. Арт. (О. 1861. III. 111).
Надби́ти, -ся. Cм. надбивати, -ся.
Назі́мий, -а, -е. Озимый. Ми віночки плетемо не з золота, — з яриці, з назімої пшениці. Чуб. III. 233.
Обшморгнути Cм. обшморгувати.
Шишечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шишка. 2) Родъ пирожнаго. Маркев. 169.