Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Ганца, -ци, ж. Кляча. Вх. Зн. 9.
Оплачувати, -чую, -єш, сов. в. оплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Платить, заплатить, выплатить. Овечку продає, щоб подушне оплатить. О. 186
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Посипонути, -ну́, -не́ш, гл. Сыпнуть. Він як посипоне просом — і його засипав. Рудч. Ск. І. 38.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала. Рк. Макс.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. Рудч. Ск. II. 166. У куми в гостях була та й не стовкла пшона. Грин. І. 32. 2) Истолочь. 3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно. Ном. № 13315.
Шадуля, -лі, ж. Названіе коровы свѣтло-сѣрой масти. Вх. Лем. 484.