Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Відчесати, -шу, -шеш, гл. Отрубить однимъ ударомъ. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван.... відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.
Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці. О. 1862. VIII. 18.
Зоднювати, -ню́ю, -єш, гл.день. Провести день. Поможи, Господи, днину зоднувати всему народові православному та й мені! (Утренняя молитва гуцула). Шух. І. 38.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты. Лохвиц. у.
Покрасувати, -су́ю, -єш, гл. = покрасуватися.
Порозгорювати, -рюю, -єш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ (во множествѣ).
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав. К. Дз. 173.  
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.