Вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. б) мн. Tagetes erecta L. Tagetes patula L. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. Ум. гвоздичок.
Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили.
Кметувати, -ту́ю, -єш, гл. Думать, раздумывать. Так чоловік кметував, поглядаючи.
Ковмо, -ма, с. Вязка конопли или льна.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж.
1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину.
2) Ловушка для воробьевъ. Cм. стрілка.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.