Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмітати, -таю, -єш, сов. в. відмести, -ту, -теш, гл. 1) Отметать, отмести. 2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками. Ном. № 559.
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Грабча́к, -ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. Камен. у. 2) Высокій, тонкій и лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Мнж. 188. Ні, він їй не рідний, — пасербик. Новомоск. у.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Перепотіти, -тію, -єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Промучитися, -чуся, -чишся, гл. Промучиться. Місяців зо три промучилась бідна дитина, та таки й умерла. Харьк.
Роспоряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. роспоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Давать, дать порядокъ, устроить; распредѣлять, распредѣлить. Старшина приїде, роспорядить, та й знов на хутір. Канев. у. Дай мені, Боже, так по правді вік ізжить і дітей роспорядить, як я по правді кажу. Ном. № 6750. Роспорядивши Турн як треба.... Котл. Ен. Може що м провинила? Ой то провинила, що м челядочку до роботи не роспорядила. Чуб. V. 1096.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.