Дада́кач, -ча, м. Болтунъ.
Канцелярия, -риї, ж. Канцелярія. Пішов я у канцелярию, дав писарю четвертака.
Пісі гл. Дѣтск. Мочиться.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ).
Принука, -ки, ж.
1) Принужденіе. Як не даси з прозьби, то даси з принуки.
2) Усиленная упрашиванія и понужденія при угощеніи гостей, считающіяся у крестьянъ обязательнымъ актомъ угощенія, а отсутствіе ихъ скупостью и невѣжливостью. Було що їсти й пити, тільки принуки не було.
Розґедзґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ).
2) Расшалиться, раскапризничаться.
3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався.
Розстряватися, -ряюся, -єшся, сов. в. розстрятися, -нуся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Душа з тілом розстрявалася. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися.
Розчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розчепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Разцѣпляться, отцѣпляться, отцѣпиться. Як зачепиш його, то і до завтрього, як то кажуть, не розчепишся.
Скипатися II, -паюся, -єшся, гл. = скіпатися. Тут Катря моя гине, а тут чоловік скипається проти мене.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.