Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля.
2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Вона мені винна карбованця.
Зоря, -рі, ж.
1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя.
2) Заря. Чи то зоря розсвітає? на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло.
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина.
Підгерстя, -тя, с. = підгейстер.
Подоводити, -джу, -диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили.
Позакидати, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Персні позакидали в воду. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя.
Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней.