Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Доте́пно нар. Способно, искусно.
Жавки́й, -а, -е. = жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини. Чуб. V. 431.
Охаючувати, -чую, -єш, сов. в. охаючити, -чу, -чиш, гл. = обханючувати, обханючити.
Похрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Похрустѣть.
Смітина, -ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. смітинка.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.