Бешеги, -шег, ж. мн. Заразительныя болѣзнетворныя вещества. Заніс бешеги до нашого села.
Забрьо́хати, -ся. Cм. забрьо́хувати, -ся.
Зви́ч, -чі, ж. Обычай.
Кисличчя, -чя, с. соб. Дикія яблони, дикія яблоки.
Кожушок, -шка, м. Ум. отъ кожух.
1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Послі собі й кожушок справимо.
2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла. Знову кожушок наділи і стала такою жабою, як і була. Кожушок у воші.
3) — на орісі. Листоватая плюска у орѣха.
4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр.
5) мн. Рас. Echinospermum lappula.
Микну́ти, -ну, -ниш, гл. Умчать, помчать. Москалі микнули його аж до Київа.
Опаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. опаску́дити, -джу, -диш, гл. = обпаскуджувати, обпаскудити. Тяжкими гріхами опаскудив свою душу.
Позавуш нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш.
Цирочка, -ки, ж. Ум. отъ цирка.
Чхати, чхаю, -єш, гл.
1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати.
2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували.
3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.