Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Висто́ювати, -стоюю, -єш, сов. в. ви́стояти, -стою, -їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню. К. ЧР. 100.
Догу́ркатися Cм. Догуркуватися.
Ковбатка, -ки, ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Алв. 50. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку. Ном. № 938.
Повідкушувати, -шую, -єш, гл. Откусить (во множествѣ).
Рогатизна, -ни, ж. соб. Рогатый скотъ. Канев. у.
Службонька, -ки, ж. Ум. отъ служба.
Тринчик, -ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VІ. 466.
Уві Cм. у.
Чівка, -ки, ж. 1) Хохолъ, волосы спереди головы. Вх. Зн. 80 Бере го за чівку. Фр. Пр. 117. 2) мн. чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Шух. І. 100. Ум. чівочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька. Шух. І. 198.