Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Овсі нар. = зовсім. Харьк.
Поближче нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав. Мет.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому... або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Храмота, -ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти. О. 1862. V. Кух. 33.
Ціпчак, -ка, м. Родъ маленькой птицы. Вх. Лем. 480.