Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Вх. Зн. 2. Также во мн. ч. белеґи. Шух. І. 24.
Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл. 1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Ном. № 11415. Син виганя з хати. Ном. № 9413. Вигнала свиню з огорода. Левиц. І. 196. 2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Шевч. 333. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу. Рудч. Чп. 87. 3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. 4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало. Стор. І. 60.
Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми. Закр.
Досипа́тися Ii, -паюся, -єшся, сов. в. доспа́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Досыпаться, доспаться. До білого волоса доспався. Стор. І. 67. Ой поспи, поспи, красная дівко, та доспишся до горя. Грин. ІІІ. 262.
Дуросві́тщина, -ни, ж. 1) = дуросвітство. К. ПС. 30. 2) соб. Обманщики, шарлатаны. Хотів би правду людям говорити, — ведмедем дуросвітщина реве. К. Дз. 196.
Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Марчі́ти, -чію, -єш, гл. Стариться, дряхлѣть; приходить въ упадокъ. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє. Вас. 208.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Штивляга, -ги, ж. = штельвага. Черк.у.