Византієць, -тійця, м.
1) Житель Византіи.
2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн.
Вихонути, -ну, -неш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику!
Грошоло́в, -ва, м. Гоняющійся за прибылью, за деньгами. Панські економи, людські п'явки безсердечні, дрібні грошолови.
Загуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = загусти. Загуділи голуби.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Ложо́к, -жка́, м. Сухое русло. Любечъ.
Позмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Тоже, что и змитися, но о многихъ.
Сторожівство, -ва, с. Обязанности сторожа, должность сторожа.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай!
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.