Глинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ глина.
2) Фарфоровая глина.
Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило.
Зізволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зізволити, -лю, -лиш, гл. = зволяти, зволити. П'яний на все зізволяє.
Золотопера, -ри, ж. Раст. Juneus effusus.
Отягатися, -га́юся, -єшся, гл.
1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому.
2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися.
Підкусити Cм. підкушувати.
Польгувати, -гую, -єш, гл. Давать льготу. Віри своєї християнської у поругу не подайте, жидівському шабашу не польгуйте.
Примішувати, -шую, -єш, сов. в. приміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Примѣшивать, примѣшать.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла.
Хлібчичок, -чка, м. Ум. отъ хліб.