Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Збандірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разгромить? Пушками збандірували турчина.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris.
Ли́марщина, -ни, ж. Сыромятная кожа.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти.
Позбуджатися, -джаємося, -єтеся и позбуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Проснуться (о многихъ). Позбуждалися, поставали.
Розмислити, -ся. Cм. розмишляти, -ся.
Сторч нар.
1) Внизъ головою, вверхъ ногами. Сторч головою — догори ногами.
2) Перпендикулярно, стоймя, отвѣсно. І зачало човни бурхати, то сторч, то на бік колихати.
3) — дивитися, зирнути, поглядати. Смотрѣть, взглянуть, посматривать изподлобья, сурово, недружелюбно. Старий насупить брови, зирне на його сторч та й каже: нехай лишень виясниться, бач, нахмарило. Сторч на море поглядає.
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча.