Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дошква́рювати, -рюю, -єш, сов. в. дошква́рити, -рю, -риш, гл. Дожаривать, дожарить (о жирѣ).
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Коротитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Укорачиваться. Коротився вже ж вік мій: давайте мі свічки в руки. Kolb. 1. 220.
Обглежувати, -жую, -єш, гл. = обглядати. Пішов обглежувати. Волчан. у.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали. Волч. у. 2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Кролев. у. Ополиста груша. Мнж. 188.
Тупати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ходить, стуча ногами, ходить не переставая, топтаться. Дідусь у господі тупав. Г. Барв. 196. 3) Ухаживать, заботиться, хозяйничать. Шейк. Як є коло чого тупать, то є що й хрупать. Чуб. І. 230.
Флявора, -ри, ж. Женщина, говорящая неприличныя слова. Фр. (Желех.).
Хававкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). Перепела хававкали. Мир. ХРВ. 39.
Хмельник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех.
Шалабастер, -стру, м. Алебастръ. Фр. Пр. 8.