Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богоненавидник, -ка, м. Ненавидящій Бога. К. (Желех).
Борсюк, -ка, м. = борсук. Вх. Пч. II. 6.
Ганчарище, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Картоплище, -ща, с. Мѣсто, съ котораго снять картофель, а также и вообще мѣсто, употребляющееся для посадки картофеля. Кіев. г. Вас. 196.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Лубен. у. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Грин. II. 186. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара. Грин. II. 167. 2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать. Мнж. 189.
Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила. Г. Барв. 433.
Родити, -джу, -диш, гл. 1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і емірати. Ном. № 4268. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. 2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить. Ном. № 4194.
Сколошкати, -каю, -єш, гл. Вспугнуть.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Холера, -ри, ж. 1) Холера. Вони з холери повмірали. Шевч. 2) Раст. Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. І. 141. Cм. холерний 2.