Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Тому козакові, що шабелька при бокові. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. ; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. 8) боками робити. Тяжело дышать. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки.
Випустіти, -тію, -єш, гл.
1) Опустѣть.
2) Совершенно обѣднѣть.
Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы.
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись.
Найма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. найня́ти и наня́ти, -йму, -меш, гл. Нанимать, нанять. Він пішов наймати наймита. Найняв майстрів.
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід.
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом.
Штукований, -а, -е. Состоящій изъ частей.