Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла.
Заса́лити, -ся. Cм. засалювати, -ся.
Кожнісінький, -а, -е. Каждый безъ исключенія. І приходила б туди кожнісінький ранок бесідувати з Богом.
Напусти́ти, -ся. Cм. напускати, -ся.
Непохитно нар. Стойко.
Ошанування, -ня, с. Почтеніе. Моє вшанування, ясновельможний грапе!
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю.
Схождати, -да́ю, -єш, гл. = схожати. Ей, скаржилося світле сонейко.... «Не буду, Боже, рано схождати».
Хльорка, -ки, ж. Проститутка. З обстриженими головами, з підрізаними пеленами, стояли хльорки наголо.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити.