Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Кнап, -па, м. Ткачъ. Вх. Лем. 425.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл. 1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Котл. Н. П. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом. Г. Барв. 355. 2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький. К. ЦН. 197.
Пацірник, -ка, м. Раст. a) Althaea officinalis. Вх. Уг. 257. б)дикий. Malva silvestris. Вх. Уг. 257.
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Піддовбувати, -бую, -єш, сов. в. піддовба́ти, -ба́ю, -єш, и піддовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Поддалбливать, поддолбить, подковырять.
Пообтріпувати, -пую, -єш, гл. Отряхнуть (во множествѣ).
Поросити II, -шу́, -сиш, гл. Приносить поросятъ (о свиньѣ).
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка. Ном. № 9644.