Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста. Камен. у.
Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
Ганчірник, -ка, м. Тряпичникъ. Желех.
Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Запа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. запали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться, зажигаться, зажечься. Губка запалилася і почала горіти. Ком. II. 88. 2) Разгорячаться, разгорячиться, вспылить. Я запалився та й ударив. Н. Вол. у. 3) Загорать, загорѣть. Уман. у. І од сонця не запалилася (Ганя). Левиц. І. 26. 4) Краснѣть, покраснѣть. Я ще й більш запалилася з сорому. Г. Барв. 381.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Карахонька, -ки, ж. Родъ маленькой тыквы. О. 1861. IV. 34.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Сьорб! межд., выражающее хлебокъ. Дай мені сироватки з хлібом.... Він сьорб, сьорб разів з пять, да й годі. Г. Барв. 98.