Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Дота́скуватися, -куюся, -єшся, сов. в. дотаска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дотаскиваться, дотащиться, съ трудомъ доходить, дойти.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Ма́мсик, -ка, м. = мамій.
Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. О. 1861. XI. Св. 65. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву». АД. І. 80.
Потрава, -ви, ж. Кушанье, блюдо. Ном. № 5171. Ріжуть на потраву птицю або й порося. Стор. МПр. 30. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18.
Припилка, -ки, ж. Птица тиркута, Glareola melanoptera. Драг. 6.
Припізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. припізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опаздывать, опоздать. Сим. 222. Забарився, на вечерю припізнився. Чуб. V. 1014.
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки. Вас. 188.