Викидатися, -даюся, -єшся, сов. в. викинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається.
2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Закостри́читися, -чуся, -чишся, гл. Заартачиться. Я до його рідним братом, — а він як закостричиться, так куди тобі.
Замахну́тися, -хну́ся, -не́шся, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Замахнись, та не вдарь.
Ой межд. Ой, ай. Ой боляче! Ой страшно! Ой гляди, щоб я тобі чуба не нам'яв! Въ стихотвореніяхъ очень часто въ началѣ стиха, а иногда, для пополненія размѣра и въ серединѣ его. Ой здорова, моя мила, ой як ся ти маєш? Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой сама я, сама, як билина в полі. Ой гляну я, подивлюся, на той, степ, на поле.
Смаркач, -ча, м. 1) Сопливецъ. 2) Молокососъ.
Стенути, -ну, -неш, гл.
1) Качнуть. Човна стенув.
2) — плечима. Пожать плечами.
Тиркута, -ти, тиркушка, -ки, ж. пт. Glareola melanobera.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний.